Натхнення, партнерство, творчість: семінар словесників
Згідно з планом роботи КУ «Золотоніський центр професійного розвитку педагогічних працівників» 18 березня 2026 року на базі Черкаської обласної дитячої бібліотеки відбувся виїзний практичний семінар учителів української мови та літератури закладів освіти Золотоніської громади (організатор - Кропивнянська загальноосвітня школа). Тема заходу: «Проєктна діяльність на уроках мовно-літературної галузі: від ідеї до результату».
Цьогорічний семінар став по-справжньому особливим і натхненним, адже об’єднав у дружньому колі колег Золотоніської та Білозірської громад. Його яскравим фіналом стало підписання меморандуму про співпрацю між Золотоніським та Білозірським центрами професійного розвитку педагогічних працівників. Символічно, що захід відбувся у Шевченківські дні - час глибокого осмислення національних цінностей, коли Шевченкове слово звучить особливо сильно, стаючи духовним орієнтиром і своєрідним блокпостом у формуванні української ідентичності.
Надзвичайно теплим і пізнавальним став початок семінару - оглядова екскурсія залами Черкаської обласної дитячої бібліотеки, яку гостинно провела директорка закладу Лідія Ушакова.
В атмосфері теплого спілкування відбулася зустріч із відомим шевченкознавцем, українським літературознавцем, поетом, перекладачем, публіцистом, доктором філологічних наук, професором кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, автором підручників з української літератури Василем Івановичем Пахаренком, який мудро й виважено говорив про здобутки та проблеми вивчення творчості Тараса Шевченка в Новій українській школі — «Щоб слово серце розтопило...». Василь Іванович також поділився власним баченням програмного забезпечення для НУШ та здійснив ґрунтовний порівняльний аналіз підручників з української літератури, зокрема створених у співавторстві: Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А., Тригуб І.А.
Натхненно представили свій досвід колеги Кропивнянської загальноосвітньої школи Лідія Олексієнко та Людмила Ніцак. У їхній презентації проєктна діяльність постала як живий, дієвий інструмент сучасного уроку, що відкриває нові можливості для творчості учнів і вчителя. Лідія Олексіївна та Людмила Іванівна познайомили з мовними проєктами (твір-опис за власним спостереженням «Моя вулиця», твір-есе «Я - журналіст!»), які застосовуються на уроках розвитку зв’язного мовлення (розділ «Практична риторика», 10–11 класи) та літературними проектами, які органічно поєднуються з вивченням творчості письменників, народознавчими дослідженнями рідного краю, участю в мовно-літературних та мистецьких конкурсах («Не бував ти у наших краях», «Віночок», «Зів’яле листя», «На гостинах у Кайдаша», «Стежками “Лісової пісні”», «Тут говорить Шевченкова душа»). Зупинилися також на відеопроєктах («Звернення Тараса до сучасників», «На каву з Тарасом», «Баби в тренді»), які роблять навчання сучасним, близьким і зрозумілим учням. Цікаво та емоційно пройшов фрагмент майстер-класу з інтеграції уроків.
Зворушливим і по-справжньому атмосферним став поетичний акорд семінару. Знаково, що саме напередодні Всесвітнього дня поезії, який щороку відзначається 21 березня, учасники мали унікальну нагоду почути поезії у авторському виконанні Валентини Коваленко, поетеси, прозаїкині, літературознавиці, педагогині, політичної діячки. Її твори - яскраві, неординарні, проникливі до глибини душі, її слово - щире, глибоке, емоційно наснажене, торкалися найтонших струн душі та нікого не залишили байдужим, переконливо доводячи, що поезія — це «живопис, який можна почути». Поетеса говорила про «свого» Шевченка, читала вірші з шевченківськими мотивами і в ці миті зал наповнювався особливою тишею. Тишею, що слухає і відчуває. «Люблю людей до щирця українських!» - цей поетичний рядок став справжнім лейтмотивом зустрічі.
Семінар пройшов на одному диханні - щиро, натхненно, змістовно. Кожен із учасників зустрічі поповнив свою педагогічну скарбничку цінним досвідом, новими знайомствами, яскравими емоціями, надихнувся теплом спілкування та вірою у силу українського слова.
